РУБІ́Ж, бежу́, ч.1. Лінія, межа, що відділяє кого-, що-небудь від когось, чогось;// Природна перешкода, яка служить такою лінією, межею.Пункт той [обор... смотреть
КОРДО́Н (межа, що розділяє території двох держав), РУБІ́Ж, МЕЖА́ розм.; ЛІ́НІЯ заст. (перев. з укріпленнями). — Прямо на кордоні станьте, і щоб птиця н... смотреть
-бежу, ч. 1) Лінія, межа, що відділяє кого-, що-небудь від когось, чогось. || Природна перешкода, яка служить такою лінією, межею. || перен. Те, що ві... смотреть
-бежу, ч. 1》 Лінія, межа, що відділяє кого-, що-небудь від когось, чогось.|| Природна перешкода, яка служить такою лінією, межею.|| перен. Те, що... смотреть
(межа) border, boundary; військ. line; level of development (achievement)рубіж атаки — військ. assault positionна рубежі 80-х і 90-х років — in the lat... смотреть
(кого/чого) імен. чол. роду1. лінія, межа, що відділяє від чогось2. державний кордон3. лінія оборонирубеж¤ за рубежем -- за рубежом ¤ вогневий рубіж --... смотреть
рубі́ж[руб’іж]-беижу, ор. -беижем, м. (на) -беиж'і
【阳】1) 边界, 边境; 界线За рубежем 在国外3) 军 线; 地区
[rubiż]ч.rubież
лінія, межа, кордон, (лінія перелому) рубікон, злам, поріг, п! ВОДОДІЛ; П. грань; мн. РУБЕЖІ, фр. обрії .
Межа, кордон, див. границя
Рубі́ж, -бежу́, -же́ві, -же́м; -бежі́, -жі́в
{рубі́ж} -беижу́, ор. -беиже́м, м. (на) -беижі́.
астр.; матем.; физ. граница (рубеж)
1) рубеж, граница 2) воен. рубеж
-бежу m rubież, granica; kraniec
рубі́ж іменник чоловічого роду
Grense
Кардон
Grænse
(етап проекту) milestone.
საზღვარი, მიჯნა
рубіж, -бежу
confine
кардон
кардон